Опис свердловини № 94 Спаського родовища нафти
Рефераты >> Геология >> Опис свердловини № 94 Спаського родовища нафти

Сажа ─ це аморфний вуглець, продукт неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів в неконтрольованих умовах. Забруднення атмосферного повітря сажею призводить до погіршення санітарно-гігієнічних показників: збільшується частота туманів, зменшується видимість і прозорість для ультрафіолетового випромінювання, погіршуються санітарно-побутові умови життя населення, спостерігається негативний вплив на розвиток рослин та організм людини. У рослин сажа закупорює продихи клітин, ускладнюючи доступ сонячних променів до хлоропластів, тим самим порушуючи процеси фотосинтезу. У лісах, які задимлюються промисловими підприємствами зникають бджоли, птахи, звірі. Частинки сажі мають здатність поглинати інфрачервоне випромінювання, тим самим нагріває повітря. Сажа відноситься до третього класу небезпечності. Її ГДКмр.=0,15 мг/м3, а ГДКсд.=0,05 мг/м3. Вона, як і будь-яка тверда речовина, подразнює дихальні шляхи людини. Сажа може тривалий час знаходитися в зваженому стані в повітрі, збільшуючи тим самим час дії токсичних речовин на людину. Вона є переносником поліциклічних вуглеводнів [3].

2. Проектна частина

2.1 Розрахунок обсягів усіх видів відходів на підприємстві

Розрахунок кількості відходів буріння проведений згідно з методикою, що викладена в стандарті ГСТУ 41–00 032626–00–007–97.

Вихідні дані для визначення об'єму вибуреної породи приведені в таблиці (табл. 2.1).

свердловина природній середовище забруднення

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для визначення об'єму вибуреної породи

№ п/п

Показники

Умовні позначення

Значення показників

426

324

245х219

146

1

Діаметр долота в інтервалі буріння, мм

Дн1

555,0

393,7

295,3

190,5

2

Інтервал буріння, м

Li

12

138

850

643

3

Середній коефіцієнт кавернозності

a1

1,167

1,05

1,06

1,07

4

Коефіцієнт розщільнення породи

Кр

1,2

1,2

1,2

1,2

5

Об'єм вибуреної породи в і-му інтервалі, м3 Vпрі=0,785КрДн12. a.Li

Vпрi

4,1

21,2

74,0

23,5

1. Об'єм вибуреної породи після завершення буріння свердловини:

Vпрі=0,785КрДн12. a.Li (2.1)

Vпр = 4,1 + 21,2+74,0 + 23,5 = 122,8м3

2. Втрати бурового розчину при його очищенні:

- відстоювачем VпоІ = 3 еІ х Vпр;

- віброситом VпоІI = 1,2 еІI х Vпр;

- пісковідділлювачем VпоІII = 2 еІII х Vпр;

- муловідділювачем VпоІV = 3 еІV х Vпр;

де ступінь очищення бурового розчину від породи, в частинах одиниці:

- відстоювачем еІ = 0,5

- віброситом еІІ = 0,20

- пісковідділлювачем еІІІ = 0,20

- муловідділювачем еІV= 0,20

VпоІ = 3 х 0,15 х122,8 = 55,2 м3

VпоІІ = 1,2 х 0,20 х122,8 =29,5 м3

VІІоІІІ = 2 х 0,20 х122,8 = 49,1 м3

VпоІV = 3 х 0,20 х 122,8 =73,7 м3

3. Об'єм видаленої породи:

Vвп = (е1 + еІІ + еІІІ + еІV) х Vпр (2.2)

Vвп = (0,15 + 0,20 + 0,20 + 0,20) х 122,8 =92,1 м3

4. Об'єм відпрацьованого бурового розчину (ВБР):

Vвбр = (3 е1 + 1,2 еІІ + 2 еІІІ + 3 еІV) х Vпр + 0,5Vц, (2.3)

де: Vц – об'єм циркуляційної системи бурової установки, що визначається в залежності від класу бурової установки і максимальної глибини буріння, Vц = 60 м3.

Vвбр = (3x0,15 + 1,2x0,20 + 2x0,20 + 3x0,20) х122,8+ 0,5 х 60= 237,5 м3

5. Об'єм бурових стічних вод (БСВ):

Vбсв = 2 х Vвбр; (2.5)

Vбсв = 2 х 237,5=475,0м3

Враховуючи, що при амбарному бурінні до 30% БСВ повертається після відповідної технологічної очистки (методом відстою і хімічної коагуляції) на повторне використання, об'єм БСВ (рідких відходів) становитиме:

Vбсв= 475,0x0,7 =332,4 м3

6.Об'єм розчину для випробування свердловини:

V в = 1,5 х 0,785 х Дв2 х Н, (2.6)

де Дв – внутрішній діаметр експлуатаційної колони, 0,1241 м;

Н – глибина свердловини, 1643 м.

V в = 1,5 х 0,785 х 0,12412 х 1643 = 29,8 м3

V в = 29,8 м3

7. Об'єм амбарів-накопичувачів відходів буріння розраховується за формулою:

Vам = 1,1 х (Vвп + Vвбр + Vбсв + V в); (2.7)

Vам = 1,1 х (92,1 + 237,5 + 332,4 + 29,8) = 760,9 м3

Необхідний об’єм споруджених амбарів-накопичувачів бурових відходів (вийнятого ґрунту) складає 760,9 м3.

Бурові стічні води пропонується використовувати, частково на технічні потреби і для приготування бурового розчину, а також вивозити на КНС-7 ЦППТ НГВУ «Долинанафтогаз» для подальшої закачки з супутними пластовими водами для підтримання пластового тиску.

8. Об’єм мінерального ґрунту, що необхідний для ущільнення шламових відходів в амбарах при їх ліквідації, складає:

Vгр = 2,5 х Vвбр = 2,5 х 237,5 = 593,6 м3 (2.7)

Для нейтралізації можливого шкідливого впливу на грунт нафти і нафтопродуктів проводиться зрізання забрудненого ґрунту на глибину забруднення (приблизно 15 см). Забруднений грунт складується поблизу шламового амбару.

Для збору нафтової плівки з поверхні рідких бурових відходів, перед освітленням рідини, засипати її адсорбентом з розрахунку 4 кг на 100 м2 площі амбару.

Бурові відходи по приведеним типам розчинів і хімічній обробці переважно відносяться до ІV класу токсичності (ступінь небезпеки – малонебезпечні) і згідно СНиП 2.01.28–85 та ГСТУ 41–00 032 626–00–007–97 підлягають захороненню безпосередньо на майданчику будівництва свердловини в шламових амбарах.

Для зменшення забруднення ґрунтів і ґрунтових вод перед захороненням бурових відходів необхідно провести очистку і утилізацію бурових стічних вод (БСВ), а також нейтралізацію і знешкодження відпрацьованого бурового розчину (ВБР) і бурового шламу (БШ).


Страница: