Опис свердловини № 94 Спаського родовища нафти
При будівництві свердловини забруднення повітряного середовища зведено до мінімуму. Буріння та випробовування свердловини буде вестись буровою установкою «Уралмаш 4Е-76» на електроприводі, на випадок аварійного відключення електроенергії передбачено дизель-генератор ТМЗ – ДЕ – 104Сз. В холодний період року буровий станок, привишкові споруди, житлові приміщення будуть забезпечуватись теплом від котельної ЕПВА-71М. Джерелом незначного забруднення атмосферного повітря являються викиди забруднюючих речовин, що виділяються при випаровуванні з циркуляційної системи, шламових амбарів.
Забруднювачами навколишнього середовища при бурінні свердловин є хімічні реагенти, що застосовуються для приготування бурових розчинів.
На даний час не всі реагенти, що входять до їх складу, мають ГДК і показники шкідливості [8].
Досить сильно забруднює навколишнє середовище нафта і нафтопродукти, які надходять на поверхню землі як компонент бурових розчинів, при випробуванні свердловин або в результаті аварій. Під час буріння свердловини негативний вплив на ґрунти, поверхневі і підземні води має буровий розчин. Тому особливу увагу необхідно приділяти тампонажним роботам для запобігання перетокам флюїдів. Робота дизельних установок на протязі року забезпечує викид до 2 т вуглеводнів і сажі, понад 30 т оксиду азоту, 8 т оксиду вуглецю, 5 т сірчистого ангідриту.
До складу промивочних рідин, які теж є забруднювачами навколишнього середовища, входить цілий ряд хімічних інгредієнтів, яким властиві токсичність (амоній, феноли, ціаногрупа, свинець, барій, поліакриламід). Особливо екологічно небезпечний скид промивних рідин спеціального призначення, наприклад, на содовій основі. А наявність органічних реагентів сприяє утворенню суспензій і колоїдних систем у стічних водах.
Відпрацьовані розчини зберігаються у амбарах-накопичувачах місткістю в декілька тисяч кубометрів, де відбувається його випаровування та проникнення у ґрунт і підземні води.
Значна кількість токсичних елементів поступає у навколишнє середовище при викидах підземних мінералізованих вод. Лише одна аварійна свердловина із звичайним хімічним складом розсолів, характерних для глибоких горизонтів багатьох нафтогазових регіонів, і розходом всього 1 л/с на протязі року може винести на поверхню приблизно 300 т хлору, 100 кг йоду, 1,5 т брому та багато інших сполук. Скид у водойми одинці об’єму такої води приводить до непридатності 40–60 об’ємів чистої води. Можливі причини найбільш сильної негативної дії на природні системи обумовлені виникненням викидів при буріння свердловин та їх освоєнні, порушенням герметичності колони, поривів трубопроводів бурового майданчику.
Вплив на геологічне середовище заключається в можливій фільтрації бурового та тампонажного розчинів, зміні хімічного складу підземних вод та фільтраційно-ємкостних параметрів порід, утворення техногенних відкладів.
Велике значення для зниження рівнів шуму має правильна експлуатація механізмів, своєчасне проведення профілактичних ремонтів та якісний монтаж (табл 1.4).
Таблиця 1.4 – Шумові характеристики обладнання
Назва |
Кількість |
Рівень звуку, дБА |
1. Дизельгенератор |
1 |
85 |
2. Цементно-змішувальна установка |
1 |
75 |
3. Блок приготування бурового розчину |
1 |
75 |
4. Викидний патрубок бурового ключа АКБ |
1 |
84 |
5. Система пневмоуправління бурової лебідки |
1 |
84 |
6. Вентилятор СВН-5 |
1 |
83 |
7. Вентсистема обдуву бурової лебідки |
1 |
80 |
8. Компресорна установка |
1 |
86 |
Основний перелік джерел і негативних впливів на навколишнє природне середовище описано в таблиці (табл. 1.5)
Таблиця 1.5 – Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище (земельні ресурси, викиди в атмосферу, скиди в гідросферу)
Назва видів впливів |
Показник |
1. Площа земельної ділянки, га |
1,5 |
2. Обсяг знесення зелених насаджень, га |
1,5 |
3. Кількісний і якісний вплив на навколишнє середовище | |
3.1 Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря г/с |
0,63 |
т/період буріння |
6,99 |
В тому числі: | |
1) сажа г/с |
0,0162 |
т/п.б. |
0,23317 |
2) сірчистий ангідрид г/с |
0,11 |
т/п.б. |
2,0434 |
3) окису вуглецю г/с |
0,2911 |
т/п.б. |
1,67817 |
4) двоокису азоту, г/с |
0,0288 |
т/п.б. |
0,47455 |
5) окис азоту г/с |
0,102 |
т/п.б. |
1,8948 |
6) вуглеводні граничні С12-С19 г/с |
0,0275 |
т/п.б. |
0,510806 |
7) суміш насичених вуглеводнів С2-С8 г/с |
0,05656 |
т/п.б. |
0,1511 |
3.2 Розрахункові максимальні приземні концентрації шкідливих речовин, долі ГДК |
0,09–0,55 |
3.3 Споживання води: м3/добу |
19,15 |
м3/п.б. |
2062,8 |
В тому числі: | |
1) на господарсько-побутові потреби м3/добу |
1,8 |
м3/п.б. |
386,8 |
2) на виробничі потреби, м3/добу |
5,35 |
м3/п.б. |
776 |
3) на підживлення котла м3/добу |
12,0 |
м3/п.б. |
900 |
3.5 Кількість виробничих стічних вод повторного використання м3/добу |
1,09 |
м3/п.б. |
158,8 |
3.6 Кількість виробничих стічних вод, що відводяться в гідроізольований амбар: м3/добу |
2,41 |
м3/п.б. |
370,4 |
3.7 Рівень шуму, ДБА: | |
1) на території об’єкту |
79,9 |
2) в житловій забудові |
36,4 |
3.8 Рівень ультразвуку, вібрації, електромагнітні хвилі, іонізуючі випромінення |
відсутні |