Опис свердловини № 94 Спаського родовища нафти
Під час процесу буріння із свердловини періодично виймається бурова колона для зміни бурової голівки, установки обсадних труб чи відбору кернових проб із стовбура свердловини (рис. 1.3).
Рисунок 1.3 – Бурова установка
Як уже пояснювалось раніше, спочатку встановлюється труба кондуктора на глибину порядку 30 м і монтуються клапани. Потім, коли при бурінні пройшли зони прісної води або водоносні горизонти, встановлюється поверхнева обсадна труба. У розвідницьких свердловинах після установки поверхневої обсадної труби здійснюють проходку свердловини на проектну глибину до монтажу останньої обсадної труби. Оскільки обсадна колона свердловини коштує дорого, то більш глибокі ділянки обсадної колони не встановлюють до визначення потенційних можливостей свердловини по видобутку копалини. І навпаки, після проходки експлуатаційної свердловини може бути відразу встановлена обсадна колона з метою попередження обвалення свердловини. У таких свердловинах у міру проходки додаткові обсадні труби меншого діаметра опускаються у свердловину і цементуються в ній. Звичайно 30-метрові ділянки, утворені трьома 10-метровими відрізками труб, послідовно опускаються в стовбур свердловини до досягнення кінцевої глибини. Після установки обсадної колони відпрацьований буровий розчин і цемент повертаються на поверхню. Установка обсадної колони і підготовка свердловини до промислової експлуатації називаються остаточними операціями.
Через широкий діапазон складу бурових розчинів потенційні забруднюючі речовини містяться у відпрацьованих бурових рідинах. Використаний розчин зберігається у амбарі-накопичувачі, то в нього можуть попадати й інші забруднювачі при експлуатації свердловин [3].
1.3 Аналіз чинників забруднення навколишнього природного середовища при будівництві свердловини №94 Спаського родовища
1.3.1 Загальна характеристика основних джерел забруднення компонентів довкілля
В результаті спорудження свердловини можливі впливи на наступні компоненти навколишнього природного середовища:
1) геологічне середовище
– порушення геологічного середовища в результаті спорудження свердловини;
2) водне середовище
– можливий мінімальний вплив на грунтові води;
3) грунт
– спорудження свердловини на відведеній земельній ділянці площею 1,5 га, з зняттям родючого шару грунту та складуванням в кагати для зберігання і подальшого повернення на дану ділянку при проведенні рекультивації землі;
4) атмосфера
– викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря при роботі дизель-генератора у випадку аврійного відключення електроенергії, випари вуглеводнів з шламових амбарів;
– шумовий вплив від роботи бурової установки та дизель-генератора.
Основними потенційними забруднювачами навколишнього середовища при спорудженні свердловини є:
– промивні рідини та тампонажні розчини;
– бурові стічні води (БСВ) і буровий шлам (БШ);
– продукти випробування і освоєння свердловини (пластові флюїди);
– матеріали і хімреагенти для приготування промивних рідин і тампонажних розчинів;
– ємності побутових стічних вод;
– металеві, бетонні та інші відходи спорудження бурової установки;
– продукти згоряння палива в двигунах внутрішнього згорання (ДВЗ);
– пари вуглеводнів з шламового амбару.
Можливі причини і шляхи надходження забруднювальних речовин у навколишнє середовище розподіляються на технологічні і аварійні.
До технологічних причин відносяться:
– забруднення підземних вод через негерметичність колон і неякісне цементування.
До аварійних причин відносяться:
– пориви трубопроводів, розливи ПММ;
– нафтогазоводопрояви та відкриті фонтани в процесі буріння свердловини;
– аварійні ситуації і порушення технології випробування свердловини. (рис. 1.4).
Рисунок 1.4-Аварійні ситуації при будівництві свердловини
Забруднююча здатність бурових розчинів залежить від кількості і токсикологічної характеристики хімічних реагентів, що застосовуються для їх обробки. При бурінні свердловин використовуються реагенти і речовини 3, 4 класу небезпеки.
Вибурена порода по своєму складу нетоксична, але, диспергуючись у середовищі бурового розчину, її частинки адсорбують на своїй поверхні токсичні речовини і можуть негативно вплинути на рослинний світ, грунтові води.
Основними фактороми, що впливають на грунт, є механічні пошкодження і забруднення. Механічне пошкодження пов´язане з необхідністю проведення земляних робіт, роботою автотранспорту [3].
При спорудженні свердловини, монтажу та демонтажу бурового устаткування передбачені заходи, що виключають забруднення території відходами металу, залізобетону, дерева та іншими матеріалами.
Значення розрахункових викидів забруднюючих речовин на проммайданчику і в межах санітарно-захисної зони визначеної висновком Рожнятівської райСЕС не перевищує допустимі рівні впливу на атмосферне повітря (табл 1.3).
Таблиця 1.3 – Основні джерела забруднення і перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря
№ п/п |
Джерела виділення |
Джерела викидів |
Забруднюючі речовини, що викидаються в атмосферу | |
Номери джерел |
Назва джерела | |||
1 |
Амбар освоєння |
1 |
Факел |
Двоокис азоту, окис вуглецю, сажа, суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
2 |
Ємність для зберігання дизпалива |
2 |
Викидна труба |
вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.) |
3 |
Дизельгенератор на випадок аварійного відключення електроенергії |
3 |
Викидна труба |
Сажа, сірчистий ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, окис азоту, вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 |
4 |
Амбар для шламу |
4 |
Неорганізоване |
Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
5 |
Амбар для шламу |
5 |
Неорганізоване |
Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
6 |
Прийомна ємність |
6 |
Неорганізоване |
Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
7 |
Прийомна ємність |
7 |
Неорганізоване |
Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |
8 |
Прийомна ємність |
8 |
Неорганізоване |
Суміш насичених вуглеводнів С2-С8 |