Під час пізніших перебудов стародавні гвинтові сходи башти були закриті новими сходинками, які не збігалися з первісними. Під час архітектурно-археологічних досліджень сходам повернуто первісні форми, своєрідність яких полягає в поєднанні крутих сходинок з пологим пандусом. Склепіння башти піднімаються східчасто.

Фрескові розписи башти збереглися фрагментарно. Розпис центрального стовпа майже не вцілів. На склепінні башти зображені орнаменти, грифони, восьмиконечні хрести в медальйонах. У нижній частині башти, праворуч від теперішнього входу на склепінні зображено людину з верблюдом, нижче-борців, тіла яких переплелися в поєдинку. Безпосередньо над входом - сцена «Боротьба ряджених». Тут зображений чоловік у масці чудовиська, який хоче заколоти вилами вусатого воїна, озброєного сокирою та щитом. Поряд-фреска«Полювання на ведмедя» Сцена динамічна і напружена: відважний вершник у шоломоподібній шапці б’є списом звіра, що напав на нього. На вершнику нарядна сорочка, оздоблена по коміру і подолу широкою тасьмою.

У нижньому регістрі башти на стіні була розташована велика композиція, що складалася з кількох сцен. Вона розповідала про урочисту зустріч княгині Ольги в Константинополі. Від цієї композиції вціліли окремі фрагменти. Нижче фрески «Полювання на ведмедя» частково збереглася сцена «Імператриця з почтом»,справа від древнього входу зображений син Констянтина Багрянородного імператор Роман на білому коні. Обидві фрески - це, мабуть, фрагменти загальної композиції, що зображувала урочисту процесію в»їзду княгині Ольги в Константинополь. Далі на склепінні розміщено два медальйони із зображеннями лучників. Вище по сходах, зліва на склепінні фреска «Музикант», на якій бачимо сидячого чоловіка, що грає на смичковому інструменті.

На верхньому майданчику башти, обабіч вікна що було пробито пізніше, розміщена головна сцена циклу - «Княгиня Ольга на прийомі у Костянтина Багрянородного». Зліва зображено імператора з німбом. Поруч два охоронці, що озброєні списами і щитами. Справа від вікна в центрі зображена княгиня Ольга в короні , з-під якої спадає на плечі прозорий плат. Поруч з княгинею - жінки її почту.

На верхньому майданчику експонується цікавий будівельний зондаж, в якому видно заповнення пазухи склепіння порожніми керамічними глеками-голосниками

ПІВДЕННА БАШТА

Нинішній вхід до башти пробито наприкінці 17 ст. на початку 18 ст. Трохи вище на південній стіні є зондаж кладки, який свідчить про наявність тут древнього прорізу. Справа від входу невеликі двері ведуть в підсходовий простір башти, відокремлений від сходів стіною і перетворений на окреме приміщення під час пізніших перебудов. На стіні цього приміщення зберігся фресковий орнамент 11 ст., який не був пошкоджений пізнішими реставраціями і зберіг первісну свіжість барв.

Древні форми сходів спотворені чавунними східцями 19 ст.

У нижній частині башти збереглися цікаві фрески, що зображують мисливські сцени. На стіні безпосередньо біля сучасного входу міститься фреска «Полювання на вепра». Навпроти, на стовпі башти,-сцени«Полювання на білку» і «Лютий звір нападає на вершника». Вони вціліли неповністю. Частини які не збереглися, дописані олією в 19 столітті.

Особливе місце серед фресок південної башти займає велика багатопланова композиція «Іподром». Ця композиція збереглась фрагментарно. Частина її втрачена, частина закрита опорною стіною 18 ст., спорудженою для укріплення склепіння башти.

Далі на стіні збереглася сцена «Полювання вершників на дикого коня-тарпана».

Великий інтерес становить фреска «Скоморохи», розміщена у верхній частині башти, між вікнами. На ній зображено велику групу музикантів, що грають на струнних, ударних та духових інструментах. Фреска «Скоморохи» жваво й образно розповідає про давньоруське музичне та циркове мистецтво.

Фрескові розписи башт Софійського собору є надзвичайно цінним історичним джерелом. На них представлені портрети історичних діячів середньовічної Русі та Візантії, вони дають цікаві різнобічні відомості про придворний побут, про тваринний світ, мисливський промисел, про музичну культуру стародавньої Русі. Ці фрески виконані з великим знанням малюнка, кольору, законів композиції, що свідчить про високий рівень майстерності художників, які їх створювали. Своїм змістом і художньою цінністю розписи башт Софії Київської є унікальними пам’ятками світового мистецтва.

Х О Р И

Піднявшись гвинтовими сходами башт на другий поверх, відвідувач потрапляє на хори Софійського собору. Освітленість і пишність хорів різко контрастують з низькими затемненими приміщеннями на верхніх сходових площадках башт.

Західна частина хорів була перебудована у 18-19 ст. Північна і південна-повністю зберегли первісні архітектурні форми. Це витягнуті із заходу на схід приміщення, відкриті в середину собору широкими арками. У східному їх кінці колись були вівтарі Андрія Первозванного і Миколи Мокрого.

Західні членування являють собою просторі й світлі парадні зали з пучковими стовпами в центрі. На ці стовпи спираються підпружні арки, які підтримують чотири малі куполи. Грандіозність і пишність хорів є характерною рисою Софійського собору, в чому безпосередньо позначився вплив смаків князя і його придворних на архітектурі храму.

На хорах зберігся цікавий цикл фрескових композицій, підпорядкованих єдиному ідейному задумові. Оскільки саме на хорах родина князя і придворні причащалися, сюжети розписів тут зв’язані з таїнством євхаристії.

У північній частині хорів, навпроти арок трансепту, зображено дві євангельські сцени: вгорі - «Тайна вечеря», під нею - «Чудо помноження хлібів».

У південній частині хорів, навпроти арок трансепту, обабіч дверей розміщена фреска «Чудо в Кані Галілейській».У західній частині приміщення є композиції «Зустріч Авраамом трьох подорожніх» і «Жертвоприношення Ісаака».

Крім цих багатофігурних великих композицій, на хорах у склепіннях куполів добре збереглися фрескові медальйони із зображеннями архангелів. Всі площини центральних пучкових стовпів прикрашені гарними барвистими орнаментами.

У різних місцях хорів збереглися також фрагменти олійного живопису 18 ст. Серед них - у північній частині-композиція «Вєтхий деньми» на склепінні та зображення єпископа Власія на стовпі, в південній частині західної галереї - «Лот з дочками», «Страшний суд», «Потоп» та ін. В західній частині хорів на стіні й склепінні-живопис 19 ст.

У давнину з хорів був вихід на галереї другого ярусу і далі-на гульбище, розташоване над одноповерховими зовнішніми галереями собору. Після перебудов кінця 17-початку 18 століття на місці галерей другого ярусу і гульбищ виникли нові закриті приміщення-бокові вівтарі. Тепер тут розміщені виставочні зали. На стінах залів є зондажі кладки. Вони розповідають про первісні архітектурні форми, зокрема в південному залі відкриті сліди хрестових склепінь, що в давнину перекривали галереї другого поверху.