Производство серной кислоты метод УДХТУ
Науково-технічна революція і пов'язане з нею інтенсивне зростання хімічного виробництва, викликає істотні негативні зміни в навколишньому середовищі. Наприклад, отруєння прісних вод, забруднення земної атмосфери, винищування тварин і птахів. В результаті мир опинився в лещатах екологічної кризи. Шкідливі викиди сірчанокислих заводів слід оцінювати не тільки по дії оксиду, що міститься в них, сірі на розташовані поблизу підприємства зони, але і враховувати інші чинники - збільшення кількості випадків респіраторних захворювань людини і тварин, загибель рослинності і придушення її зростання, руйнування конструкцій з вапняку і мрамуру, підвищення корозійного зносу металів.
У зоні до 300 км від джерела забруднення (SO2) небезпеку представляє сірчана кислота, в зоні до 600 км - сульфати. Сірчана кислота і сульфати уповільнюють зростання с/х культур. Закисляння водоймищ (навесні при таненні снігу), викликає загибель литок і молодих риб. Крім екологічного збитку в наявності економічний збиток - величезні суми щороку втрачаються при розкислювання грунтів.
Розглянемо хімічні методу відчистки від найбільш поширених газоподібних забруднюючих повітря речовин. Відомо більше 60 методів. Найбільш перспективні методи, засновані на поглинання оксиду сірі вапняком, розчином сульфіту - гідросульфіта амонія і лужним розчином алюмінату натрію. Інтерес також представляють каталітичні методи окислення оксиду сірі у присутності оксиду ванадію.
Особливе значення має очищення газів від фторомістних| домішок, які навіть в незначній концентрації шкідливо впливають на рослинність. Якщо в газах міститься фтороводень| і фтор, то їх пропускають через колони з насадкою протитечією по відношенню до 5-10% розчину гідроксиду натрію. У перебігу однієї хвилини протікають наступні реакції:
F2+2NaOH → O2+H2O+2NaF
HF+NaOH → NaF+H2O;
Фторид натрію, що утворюється, обробляють для регенерації гідроксиду натрію:
2NaF+CaO+H2O → CaF2+2NaOH
3.1 Розрахунок економічного збитку від забруднення навколишнього середовища
Економічній збиток від забруднення навколишнього середовища (Y) складається зі збитків за окремі елементи:
Yа – збиток від забруднення атмосфери
Yв – збиток від забруднення води
Yп – збиток від забруднення грунту
Величина збитку від забруднення атмосфери визначається за формулою:
Уа = α · ß · γа · Μа
де α - коеф., що враховує розташування джерела викиду;
ß-коеф., що враховує наведену висоту викиду;
γа-питомий збиток від викиду забруднювача в атмосферу, грн/ч;
Μа - маса викиду в атмосферу, кг/ч;
Μа = 9796 ∙ 0,023 = 225,308 кг/ч
Yа = 2 ∙ 0,7 ∙ 0,16 ∙ 225,308 = 50,468995 грн/ч
Економічній збиток від забруднення навколишнього середовища
Y = 50,468995 + 0 + 0 = 50,468995 грн/ч
Література
1. Учебник для химико-технологических специальностей ВУЗов под редакцией проф. И.П. Мухленова. Общая химическая технология. Часть 2 « Важнейшие химические производства». Москва «Высшая школа»1984.
2. А.М. Кутепов, Т.И. Бондарева, М.Г. Беренгартен. Общая химическая технология. Издание второе исправленное и дополненное. Москва «Высшая школа» 1990.
3. П. В. Дыбина, А. С. Соловьева, Ю. И. Вишняк. Расчеты по технологи неорганических веществ. Москва «Высшая школа» 1967.