Производство серной кислоты метод УДХТУ
За одержаними даними для Хр і toпт будуємо графік X—t. На цей графік наносимо крапку, відповідну початковим умовам, тобто t = 440 °C і X =0.
Визначаємо збільшення температури при окисленні двоокису сірі. Введемо позначення:
Q — тепло, що виділяється при окисленні двоокису сірі, кДж/час;
mі — маса кожного газу, присутнього в суміші, кг/ч;
mso2 — маса двоокису сірі, що поступає на окислення, кг/ч;
q— питома теплота (окислення двоокису сірі, кДж/кг;
tK — температура після повного окислення °C;
tн — температура до окислення °C;
сi- — середня теплоємність газів в суміші, кДж/кг-град;
X — ступінь контакту.
Ступінь контакту 1X = 0,81. Звідси кількість двоокису сірі, що окислюється в сірчаний ангідрид, буде
2mSO2 = 1mSO2 ∙1X = 9796∙0,81 = 7935 кг/ч.
Кількість двоокису сірі в газі, що йде з першого шару
3 mSO2= 1mSO2 -2mSO2 = 9796 — 7935 = 1861 кг/ч.
Кількість сірчаного ангідриду, що утворився в шарі.
2 mSO3=2mSO2 ∙=2mSO2 ∙ fSO3/SO2 = 7935∙1,2497 = 9916 кг/ч,
де f so2/so3 — відношення молекулярних мас сірчаного ангідриду і двоокису сірі.
Кількість кисню, що зв'язується з двоокисом сірі в сірчаний ангідрид
2 mO2= 2 mSO3 - 2 mSO2 = 9916 — 7935 = 1981 кг/ч.
Кількість кисню, що залишається в газі
3 mO2 = 1 mO2 - 2 mO2 = 6806 - 1981 = 4825 кг/ч.
Зведений матеріальний баланс першого шару
Матеріальній баланс першого ступеня | ||||||||||
Прихід |
Витрата | |||||||||
нм3/ч |
кг/ч |
по об'єм. |
ω |
Расход |
кг/ч |
м3/ч |
по мас. |
по об'єм. | ||
SO2 |
3428,57 |
9795,92 |
7,90 |
15,79 |
SO3 |
9915,99 |
2776,476 |
15,99 |
6,44 | |
O2 |
4764,38 |
6806,25 |
10,35 |
10,97 |
SO2 |
1861,22 |
651,4286 |
3,00 |
1,51 | |
N2 |
36333,95 |
45417,44 |
81,75 |
73,23 |
О2 |
4824,96 |
3377,473 |
7,78 |
7,83 | |
N2 |
45417,44 |
36333,95 |
73,23 |
84,22 | ||||||
Сумма |
44526,90 |
62019,61 |
100,00 |
100,00 |
Сумма |
62019,61 |
43139,33 |
100,00 |
100,00 | |
2.3. Тепловий баланс першого ступеня
Перше наближення: температура на виході з шару 568 °C.
Прихід тепла.
Тепло газів, що поступають в шар:
1Q = (1mSO2∙1CSO2 + 1mO2∙1CO2 + 1mN2∙1CN2)∙1t,
1Q = (3429∙0,714+4764∙0,969 +36334∙1,063)∙440=24144560 кДж/ч
Тепло, що виділяється при окисленні двоокису сірі
2Q = 2q • 2mso2 = 1481,8 • 7935 = 11757629 кДж/ч,
де 2q — питоме тепло окислення при середній температурі в шарі (440 + 568):
2 = 504°С, кДж/кг.
Загальний прихід тепла
1Q + 2Q = 24144560 + 11757629 = 35902189 кДж/ч.
Витрата тепла.
Тепло, що відноситься газами, що відходять
3Q = (3mSO3∙3CSO3 + 3mSO2∙3CSO2 + 3mO2∙3CO2 + 3mN2∙3CN2)∙3t,
3Q = (9916∙ 0,832 + 1861 ∙ 0,737 + 4825 ∙ 0,986 + 45417 ∙ 1,075) ∙ 568,
3Q = 35899295 кДж/ч
Різниця між приходом і витратою
1Q + 2Q - 3Q = 35902189 – 35902189 = 2894 кДж/ч
Отже, наближення достатнє точно. На графік X — t наноситься одержану крапку X — 0,81 і t = 568, сполучаємо її з крапкою X = 0 і t = 440.
Тепловий баланс
Прихід |
кДж/ч |
% |
Расход |
кДж/ч |
% |
З газами |
24144560 |
67,25 |
з газами |
35899295 |
99,99 |
Тепло реакції |
11757629 |
32,75 |
невязка |
2894 |
0,01 |
Сума |
35902189 |
100,00 |
Сума |
35902189 |
100,00 |