г) глибоко вивчати кредитоспроможність позичальників;

д) обмежити розмір кредиту, який надається одному позичальнику частиною власних коштів;

е) видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального об'єму кредитування;

ж) збільшити повернення кредитів, у тому числі за рахунок більш надійного забезпечення;

з) вжити засобів щодо стягнення простроченої ссудної заборгованості та нарахованих процентів за користування кредитами;

4. Використовувати методи аналіза групи розрахункових рахунків клієнтів та інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банка. Результати такого аналізу служать основою для аргументованої перегрупування активів балансу банку.

5. Змінити структуру активів, тобто збільшити долю ліквідних активів за рахунок достатнього погашення кредитів, збільшення власних засобів, отримання займів в інших банках, та ін.

6. Працювати над зниженням ризику операцій. Ситема керування ризиками незбалансованості баланса та неплатоспроможності банку орієнтується на потреби Національного банку країни про дотримання комерційними банками встановлених норм ліквідності та платоспроможності. Для розпізнання ризиків незбалансованості ліквідності балансу та неплатоспроможності комерційного банку потребується створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем наведених вище показників ліквідності, аналіза факторів які впливають на їх зміни. Для цього доцільним є створення бази даних, яка б дозволила оперативно отримувати всю необхідну інформацію для виконання аналітичної роботи, на основі якої буде формуватись політика банка. Як джерела для формування бази даних мною розглядаються заключені та опрацьовані кредитні та депозитні договори, договори займів у сторонніх банків, дані про потреби в кредитах під відгружені товари, строк оплати яких не настав, щоденна зводка оборотів остатків по балансовим рахункам, щоденна відомість залишків по лицевим рахункам, дані по забалансованих рахунках, дані про обертаємість кредитів та ін.

В керуванні пасивами банку можна порекомендувати:

1. Використовувати метод аналіза розміщення пасивів по їх строкам, який дозволяє керувати зобов'язаннями банку, прогнозувати та міняти їх структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, проводити зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність.

2. Розробити політику керування капіталом та резервами.

3. Слідкувати за відношенням власного капіталу до залученого.

4. Проаналізувати депозитну базу банку:

а) звернути увагу на структуру депозитів: строкові та ощадні депозити більш ліквідні, ніж депозити до запитання;

б) визначити стратегію підтримання стійкості депозитів. Частиною такої стратегії є маркетинг – покращення якості обслуговування клієнтів, з тим щоб вони залишалися вірними банку і в час кризових ситуацій. Збільшення терміну ощадних депозитів, їх середньої суми також пом'якшує коливання депозитів під час криз;

в) враховувати не тількі стабільність, але й джерело депозитів, тобто депозити фізичних осіб більш надійні, ніж депозити юридичних осіб, в силу змін в розмірах вкладів;

г) привести в упорядкованість облік кредитних ресурсів;

д) оцінювати надійність депозитів та займів, отриманих від інших кредитних установ, зменшити зобов'язанння до запитання за допомогою перегрупування пасивів по їх строках.

Рекомендації для кредитного відділу:

1. Управлінню внутрішнього аудиту періодично перевіряти операції з кредитування СГД, а також вексельні операції, які мають кредитний характер.

2. Здійснювати ретельне вивчення фінансового стану позичальників та зобов'язаних за векселями осіб.

На основі бази даних банком щоденно повинні розкриватись значення показників платоспроможності та ліквідності та проводиться аналіз перспектив розвитку операцій банку з урахуванням норм платоспроможності та ліквідності. Це дозволяє взаємозв'язати питання по розміщенню коштів, залученню ресурсів, збільшенню власних коштів банку, розширенню участі банка в інших підприємствах та банках, по пошуку джерел додаткових прибутків та розвитку нових операцій комерційного банка з потребою дотримання його платоспроможності та ліквідності. Проведений аналіз дає можливість передбачити різні зміни рівня платоспроможності та ліквідності комерційного банку та своєчасно вжити необхідних заходів щодо їх стабілізації.