Акробатичні вправи поділяються на три групи:

1. Акробатичні стрибки – перекати, перекиди, перевороти, сальто. У різних з'єднаннях вони виконуються на акробатичній доріжці, на снарядах (батут, гойдалки) і з трампліна.

2. Балансування. До них відносяться вправи в рівновазі або зрівноважуванні: парні і групові – стійки, стояння, сиве, підтримки.

3. Кидкові вправи, пов'язані з підкиданням і ловом партнерів.

Далеко не всі, хто присутній на змаганнях з гімнастики, уявляють собі, як довгий і складний шлях спортсмена від тренувального залу до арени великих змагань, який копіткий і нелегку працю стоїть за короткими секундами виступів на арені. Сотні, тисячі разів повторюються на тренуваннях одні й ті ж рухи, одні й ті ж комбінації. Причому тренуються не тільки м'язи, але й воля, виховується у спортсменів уміння вільно триматися і не боятись перед труднощами, публікою та суддями.

Безперервний розвиток науки, техніки та виробництва висуває підвищені вимоги до підготовки фахівців вищої кваліфікації. Сучасні випускники ВНЗ повинні не тільки досконало володіти своєю професією, а й мати гарне здоров'я, бути фізично міцними, готовими до продуктивної праці і захисту Батьківщини. У нашій країні діє і вдосконалюється стійка система студентського спорту, на якій в основному базується спорт вищих досягнень.

2.2 Значення акробатичних вправ

Фізичне виховання специфічно. Поряд з оздоровчими і прикладними цілями воно вирішує також завдання підготовки висококваліфікованих спортсменів. Різноманітні захоплення студентів, але особливою популярністю користуються спортивні ігри.

Волейбол захоплююча гра користується великою популярністю у людей різного віку і професій. Вона служить гарним засобом активного відпочинку, сприяє зміцненню здоров'я та різнобічного фізичного розвитку. Під час гри доводиться нахилятися, присідати, стрибати, падати. Перебуваючи в постійному русі, гравець повинен вміти в найрізноманітніших положеннях тіла виконувати націлену передачу або точний удар по м'ячу. Для цього потрібна сила, спритність і хороша орієнтація в просторі.

Високий рівень розвитку сучасного волейболу як виду спорту робить його одним з ефективних засобів, всебічного фізичного раз-розвитку. Відомо, що сучасний волейбол пред'являє високі вимоги до функціонального стану організму, до фізичних якостей людино. Навантаження у гравців дуже високі. Так, при інтенсивній грі серце волейболіста скорочується до 200 і більше ударів на хвилину.

Різноманітність рухових навичок та ігрових дій, відрізняю-трудящих не тільки по інтенсивності зусиль, а й з координаційної структурі, сприяють розвитку всіх якостей людини: сили, витривалості, швидкості, спритності в гармонійних поєднаннях.

Здатність волейболіста швидко орієнтуватися в постійно мінливих ситуації, вибирати з багатого арсеналу різноманітних технічних засобів найбільш раціональні, швидко переходити від одних дій до інших призводить до досягнення високої рухливості нервових процесів.

Щоб домогтися майстерності, недостатньо грати тільки через сітку. Необхідно регулярні тренування з м'ячем поєднувати із заняттями іншими видами спорту: легкою атлетикою, штангою, плаванням і, особливо, акробатикою.

Акробатична підготовка зробить волейболіста рухомим і ловким, навчить не боятися швидкості переміщення, м'яко приземлятися в паде-пах і кидках, вільно орієнтуватися і виконувати потрібні рухи на землі і в повітрі. Іншими словами, заняття акробатикою дозволять швидко опанувати технікою гри з м'ячем і надалі успішно її вдосконалювати.

Особливо зросло значення акробатичної підготовки волейболіста на сучасному етапі розвитку цього виду спорту.

Акробатичні вправи допоможуть займаються опанувати простішими видами рухів, найбільш раціональними і швидкими способами вставання, з елементами самостраховки. Виконуючи їх, волейболісти будуть розвивати основні фізичні якості, такі, як спритність, сила, гнучкість і рухливість в суглобах, координація рухів і здатність орієнтуватися в просторі. Міцне засвоєння підвідних і підготовчих вправ дозволить надалі швидко і правильно оволодіти більш складними рухами.

Волейболістів необхідно навчати всіх різновидів самостраховки, а ігрова ситуація і практичний досвід підкажуть їм, які падіння і кидки слід віддати перевагу.

Починати вивчення вправ, слід тільки після міцного засвоєння початкового матеріалу, суворо враховуючи індивідуальну фізичну підготовленість кожного займається.

Основне завдання початкового навчання – домогтися м'яко приземлився. Це досягається максимальним зниженням загального центру ваги за – Німан.

При вдосконаленні падінь і кидків після попереднього переміщення м'якість приземлення забезпечується використанням посту-пательня руху, який гаситься перекатом, шкереберть чи ковзанням. Тому вправи слід розучувати з статичних вихідних положень, а потім удосконалювати з розбігу, поступово збільшуючи його довжину і швидкість.

У висновку необхідно нагадати, що спритність, як і інші фізичні якості, розвивається, удосконалюється і підтримується в ре-док систематичного тренування.

Акробатична підготовка повинна міцно ввійти в навчально-тренувальний процес волейболістів як один з основних засобів індивідуального фізичного вдосконалення і підвищення спортивної майстерності.

Значення акробатичної підготовки в той же час не вичерпується тільки вдосконаленням фізичних якостей. Вона певною мірою со-діє морально-вольової та психологічної підготовки спортсменів.

Висновок

Використання коштів акробатики у підготовці висококваліфікованих спортсменів різних спеціалізацій набуває все більш широкого розмаху. Це пояснюється тим, що встановлена залежність між акробатичній підготовкою спортсменів і підвищенням спортивної майстерності у тих видах спорту, які пред'являють підвищені вимоги до спритності, сміливості і рішучості, орієнтуванні в просторі, вестибулярної стійкості і навичкам самостраховки.

Спортсмени акробати відрізняються правильною поставою, рельєфною і гармонійно розвиненою мускулатурою. Дії їх характеризуються високою координацією, сміливістю, красою рухів; діапазон складності і різноманітності акробатичних вправ надзвичайно великий: найпростіші з них доступні особам різного віку та підготовленості, а для освоєння складних не вистачає, часом, усього періоду спортивної діяльності людини. Новизна і різноманітність вправ гарантують високу зацікавленість займаються; навички, набуті на заняттях акробатикою, відрізняються великою пластичністю і можуть бути використані в самих несподіваних спортивних і життєвих ситуаціях, розмаїтість видів (стрибкова, парна, групова) дозволяє займатися юнакам і дівчатам з різними фізичними даними.

Спортивна акробатика – змагання у виконанні комплексів спеціальних фізичних вправ (стрибкових, силових та ін.), пов'язаних із збереженням рівноваги (балансування) і обертанням тіла з опорою і без опори.

Список літератури

1. Бойко В.В. Цілеспрямований розвиток рухових здібностей людини. – М.: Фізкультура і спорт, 1987. – 208 с.