Основні види діяльності ВАТА "Сильвініт" - виробництво і реалізація висококонцентрованих, екологічно чистих, високоякісних калієвих добрив, вживаних під будь-які сільськогосподарські культури і на різних типах грунтів; виробництво і реалізація різних видів солей для промисловості і сільського господарства.

ВАТ "Уралкалій" є єдиним в Російській Федерації виробником білого (галургічного) хлористого калія зі змістом К2О не менше 62% в дрібнокристалічній і стандартній (знепиленої) формах. Тільки тут в промислових масштабах випускається хлористий калій реактивної чистоти із змістом корисного компоненту не нижче 99,8 відсотки для фармацевтичної промисловості. На підприємстві налагоджений випуск комплексних мінеральних добрив і сумішей (NPK - добрива) удобрювачів, які використовуються в особистих підсобних господарствах.

Родовища калієвих руд є також у Волгоградській, Оренбургській областях. Зона БАМа має в своєму розпорядженні крупний сировинний потенціал калієвих солей (Сакунське родовище синнірітов в Читинській області і Непське родовище хлористих калієвих солей в області Іркутська).

Калієві добрива є другими за об'ємом виробництва видом добрив в Росії: в 2000 р. на їх частку припадало 32,8% загальні випуски.

Сирі калієві солі, і розмолоті природні калієві руди (сильвініт, карналіт, каїніт), ефективні на різних грунтах при внесенні під картоплю, коренеплоди, льон, тютюн і інші культури, які споживають багато калія. Промисловий вміст К2О в руді 12-13%.

Використовуються також калієві солі, які одержують шляхом змішення сирих калієвих солей з концентрованими, звичайно з хлористим калієм - 30-ти і 40% -ні калієві солі.

Зміст натрію (в калієвій солі і сильвінітів) погіршує фізико-хімічні властивості багатьох грунтів, особливо чорноземних, каштанових і солонцових.

Всі калієві добрива в грунтах глинистих і суглинних закріплюються в тому місці, куди вони внесені, глибоко вниз з водою вони не проходять. На легких піщаних грунтах вони не закріплюються або закріплюються слабо. Тому якщо на глинистих грунтах калієві добрива можна вносити і з осені, то на легких піщаних грунтах цього робити не можна. Можуть бути великі втрати калія. Калієві добрива на глинистих грунтах треба закладати глибоко - ближче до коренів.

Добрива, що містять хлор (зокрема, калієву сіль) в підвищених дозах, краще вносити восени (хлор вимивається з грунту, калій залишається). В звичайних дозах ці добрива можна вносити і восени і весною, але все таки осінньому внесенню, особливо під червону смородину, малину, виноград і суницю, треба віддати перевагу.

Нітрофоська. Виробництво і застосування

НІТРОФОСЬКА - це складне азотно-фосфорно-калієве добриво для застосування під все вирощувані культури на всіх типах грунтів.

Склад: фосфор-10%, азот-11%, калій-11%.

Агрегатний стан - твердий гранульований продукт.

Призначення - для основного внесення, для припосівного внесення, для підгодівлі.

Спосіб застосування:

Основне внесення: при перекопуванні грунту восени або весною під картоплю і овочеві культури 40-60 г/м2 на окультурених грунтах і 80-120 г/м2 на неокультурених. Під суницю і малину весною вносять 30-40 г/м2. При посадці плодово-ягідних і декоративних дерев і чагарників вносять 70-300 г в посадкову яму, після внесення грунт ретельно перемішують.

Підгодівля в період вегетації рослин:

2-3 рази за сезон по 30-40 г/м2, з подальшим поливом.

При внесенні в сухому виді добрива рівномірно розподіляють по поверхні грунту з подальшим закладенням (перекопування або спушення) у вологий шар грунту або при необхідності поливом.

В лабораторних дослідах з яровою пшеницею Саратовська 46 нітрофоску перемішували зі всім об'ємом грунтів або вносили стрічкою на глибину 10 см. В обидва терміни визначення рослини по локально внесеному добриву характеризувалися більш високим, ніж при перемішуванні добрива з грунтом, змістом не тільки загального, але і білкового азоту. Найзначущіші відмінності за змістом небілкового азоту в листі по варіантах досвіду спостерігалися на початку активного накопичення рослинами біомаси, тобто в період трубкування. При стрічковому розподілі нитрофоски воно було майже в два рази нижче, ніж при перемішуванні зі всім об'ємом грунти.

Заходи безпеки: При роботі слід дотримувати загальні вимоги і правила особистої гігієни, користуватися гумовими рукавичками. Після роботи вимити руки і особу водою з милом.

Заходи першої долікарської допомоги: При попаданні на шкіру - змити водою з милом. При попаданні в очі промити великою кількістю води. При попаданні в шлунок дати випити декілька стаканів води, викликати блювоту і негайно звернутися до лікаря (при собі мати тарну етикетку або інструкцію по застосуванню). Тару, що звільнилася, спалюють або утилізували з побутовим сміттям в спеціально відведених місцях. Добрива, що розсипаються, збирають і використовують по прямому призначенню.

Берегти в сухому закритому приміщенні, окремо від продуктів, ліків і кормів; місцях неприступних для дітей і тварин.

Комплексне використовування бобів сидератів. Добриво сидератів

Сидерати - це рослини або суміш рослин, посіяна з метою збагатити грунт органікою і живленням. Сидерати - могутні відновники грунтової родючості, істинні зелені ліки для грунту. Сидерати вирощують культури, що дають багато зеленої маси. Боби сидерати більш цінні. Перевага їх в тому, що вони збагатили грунт не тільки органічною речовиною (гумусом), але і азотом, засвоєним бактеріями безпосередньо з повітря.

Боби (горох, нут, у нас - бабин, або пупатій горох, боби, квасоля, соя, чечевиця, і трави: віка, однорічний люпин, еспарцет, мишачий горох, сачевичник, люцерна і конюшина) містять на коренях колонії бактерій - азотофіксаторів - і сильно збагатили грунт азотом. Якщо рослина боба використана як сидерат, то в грунті буде створений запас азоту на 2-3 роки. Всі вони холодостійкі і рано сходять. Корені їх могутньо спушують землю. Сидерати часто використовують під поєднання культур бобів і зернових (жито, овес).

Наприклад, при підготовці ділянки під малину, при недоліку органічних добрив можна висівати, боби в сидерати міжряддях молодої малини. На плантаціях з відстанню між рядами 2,5 м сидерати можна вирощувати тільки перші 2-3 роки. Надалі, коли коренева система кущів малини розростеться і займе всі міжряддя, сидерати не висівають.

Висівають сидерати в другій половині літа (кінець червня - початок липня). Смуги по рядах шириною 1 м залишають вільними від сидератів. На 1 м2 площі міжрядь потрібно насіння: люпину синього 18-20 г, віковівсяної суміші 15 г (10 г віки і 5 г вівса), гороху 12,5 г і гірчиці 1-1,5 р. Перед посівом міжряддя необхідно прокультивувати, а в зоні достатнього зволоження і важких грунтів дрібно переорати (скопати). Одночасно з цим грунт треба заразити клубеньковими бактеріями, специфічними для даної рослини боба (розкидання вологого грунту, узятого з ділянки, де раніше оброблявся вказаний сидерат, бо присутня обробка насіння нітрагином - культурою клубенькових бактерій).