Жива вага дорослого цапа — 50кг, матки — ЗО кг.

Плодючість кіз ангорської породи невисока: від 100 маток одержують у середньому 125 козенят.

М'ясна продуктивність тварин середня: вага тушки сягає 12—20 кг, при цьому одержують 2—4 кг якісного нутряного жиру. Смакові якості м'яса високі.

Кіз ангорської породи не доять. Молочна продуктивність їх 70— 100л. Період лактації триває 5—6 місяців.

Радянська вовнова порода. Тварини відрізняються досить міцною, сухою конституцією, невеликі. Кози радянської вовнової породи добре пристосовуються до різноманітних умов годівлі та утримання.

Тварини дуже рухливі, легко долають значні відстані.

У кіз цієї породи легка, суха голова, тонка шия. У цапів добре розвинені роги, у кіз — невеликі, тонкі. Вуха, як правило, великі. Тулуб плаский, помірно довгий.

Довга вовна звисає хвилястими штопороподібними косицями.

Кози цієї породи більші за місцевих грубововних, але дрібніші, ніж ангорські. Жива вага цапа становить звичайно понад 60кг, матки — близько 40кг.

Вовна кіз радянської вовнової породи однорідна напівгруба, нагадує ангорську еластичністю, міцністю, шовковистим блиском. Вовна досить вирівняна щодо довжини та товщини: різниця довжини вовни на стегні й на боці рідко перевищує 2см. У дорослого представника породи косиця вовни за рік виростає до довжини 18— 22см. Настриг вовни з чистопородних тварин у середньому стано­вить: з дорослого цапа — 2,5—3 кг, з дорослої кози — 1,5—2 кг, з цапка у віці 11—12 місяців — близько 1кг, з кізочки такого самого віку —0,7—1кг.

Плодючість кіз радянської вовнової породи низька. Від 100 ма­ток одержують у середньому 110—115 козенят.

Період лактації триває 4—5 місяців. За умови доброї годівлі одна матка дає за цей час 100— 120кг високоякісного молока, вміст жиру в якому 4—5 %.

Місцеві грубововні породи. Виведені у різних регіонах. Мають відносно компактну будову тіла і виражений вовновий покрив. У більшості тварин цих порід великі роги з матовою шорсткою поверхнею. Як правило, у них міцний кістяк, сухі ноги з міцними копитами.

Представники місцевих грубововних порід різняться за розмірами.

Забарвлення волосяного покриву переважно чорне або сіре з остю рівномірного сіро-сивого кольору, який не змінюється від сезону до сезону або з віком тварини. Рідше масть руда або чала з чорними головою й шиєю.

Вовна у кіз місцевих грубововних порід однорідна: довжина ості сягає 8—15 см, пуху — 5—7 см. Деякі різновиди місцевих грубововних порід перед стриженням потребують причісування.

М'ясо — другий за значенням продукт, який одержують від кіз місцевих грубововних порід. Від козенят 6—7-місячного віку одержують тушку вагою 8—10 кг; від дорослих кастрованих цапів — 18— 22кг, при цьому маса внутрішнього жиру становить не менше 2кг. М'ясо має добрі смакові властивості.

За період лактації від кіз одержують 80— 150л молока жирністю 4—6 %. Періодлактаціїтриває5—6місяців:'Молочнапродуктивність повновікових кіз приблизно удвічі вища, ніжу молодих козочок.

ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ

Вік кози найзручніше визначати за станом її різців. Для цього необхідно знати анатомо-фізіологічні особливості тварин.

У віці 12 місяців молочні різці починають випадати і поступово змінюються постійними, більшими за розміром. Приблизно у віці 18 місяців виростає перша пара постійних різців, у 24 місяці — друга пара, у 36 місяців — третя. До чотирирічного віку всі різці у тварин повинні бути постійними. До шести років постійні різці набувають округлої форми, між ними з'являються проміжки.

Сім років для кози — це вже літній вік. Через те, що різці почи­нають розхитуватися і випадати, тварини гірше пережовують їжу і поступово втрачають продуктивність.

ВИЗНАЧЕННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ

Оскільки основний продукт, який одержують від кози в умовах присадибного господарства, — молоко, важливо правильно спрогнозувати молочну продуктивність тварини. Для цього треба звернути увагу на вигляд і форму вим'я. Воно повинне бути об'ємним, добре розвиненим, із дійками середньої величини. Поверхня вим'я вкрита ніжними волосинками. Правильна форма вим'я — грушоподібна, з вираженим переднім і заднім запасом. У кіз з високою молочною продуктивністю після видоювання вим'я утворює численні тонкі складки. У кіз із низькою молочною продуктивністю вим'я рихле, тістоподібної консистенції. Необхідно також звернути увагу на будову молочних колодязів та молочних вен — чим вони ширші й товщі, тим вища молочність кози. Якщо у молодої кози ще не розвинене вим'я, то треба оглянути її найближчих родичок.

Вим'я повинне бути добре прикріплене до тулуба, високо розташоване, з достатньо широкою основою, з чітко вираженою і міцною серединною зв'язкою (мал. 1).

Промацуючи вим'я, перевіряють, чи немає в його частинах затвердінь або потовщень, які можуть свідчити про те, що тварина перехворіла на мастит — запалення молочної залози.

Конституція кози також впливає на молочну продуктивність. Добра молочна коза не буває надмірно вгодованою, м'ясистою, у неї завжди дещо «кутаста» будова тіла.

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗВИНЕНОСТІ ТІЛА

Визначаючи розвиненість тіла кози, необхідно враховувати цілу низку ознак: довжина і глибина тулуба, розвиненість грудної клітки, кут, під яким розташовані ребра. Ідеальна форма тіла тварини — клиноподібна, така, що розширюється від передньої частини до задньої (мал. 4 і 5).

Шия має бути довгою й сухою, плечі—трохи кутастими (мал. 6). Бідні плечі - погана ознака.

Поширена небажана ознака — перехват грудей за лопатками, що утруднює дихання. Ребра мають бути пласкими, широкими і широко розставленими (мал. 7).

Форма сідничних горбів та їх вираженість — іще одна важлива ознака конституції тварини (мал. 8). Якщо планують розробляти молочний напрям продуктивності, то вибирають тварину з кутастими сідничними горбами, якщо м'ясний — з м'ясистими.

Ноги повинні бути добре розвиненими, міцними, прямими, без деформацій і потовщень у ділянці суглобів. Забарвлення копит має відповідати породним особливостям тварини.

Небажані ознаки — зменшені скакальні та зап'ясткові суглоби, деформовані або пошкоджені копита.

Постава задніх ніг також має велике значення. Зближення задніх кінцівок призводить до постійного здавлювання вим'я, через це у кіз ще у молодому віці виявляються порушення його прикріплення. Зближення задніх кінцівок у дшянні скакальних суглобів спричиняє підштовхування вим'я при пересуванні, через це вим'я може травмуватися. Правильна постава задніх кінцівок кози — на мал. 9.